ЗНЗ: що це за заклад освіти в Україні
ЗНЗ у системі освіти України — це заклад загальної середньої освіти, тобто звичайна школа, де дитина здобуває базову та профільну середню освіту. На практиці під цим скороченням мають на увазі ліцеї, гімназії, спеціалізовані школи та звичайні школи, які залишилися після реформи 2017–2024 років. У цій статті розберемося, як влаштований ЗНЗ зсередини: які рівні навчання він охоплює, хто приймає рішення щодо програми, як формується освітній процес і чому це поняття зустрічається в документах МОН, на сайтах міських рад та у статутних документах шкіл.
Водночас ЗНЗ — це не просто юридична абревіатура. Це місце, де учень проводить 11–13 років життя, формує середовище, отримує перші документи про освіту (свідоцтво досягнень, табель, атестат) і готується до вступу в університет чи коледж. У 2024–2025 навчальному році мережа закладів загальної середньої освіти в Україні налічує понад 14 тисяч установ, і кожна з них має свій статут, тип, ліцензію та органи управління.
Як влаштований ЗНЗ: рівні, типи та форми навчання
Структура будь-якого ЗНЗ в Україні побудована на трьох рівнях повної загальної середньої освіти, визначених статтею 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (оновлена редакція 2024 року). Кожен рівень має власну мету, типову тривалість і вимоги до вчителів.
Три рівні повної загальної середньої освіти
- Початкова освіта — 1–4 класи (тривалість 4 роки). Тривалість навчального року не менше 175 днів. З 2018 року діє концепція «Нова українська школа», яка змінила підхід до оцінювання, інтегрованих курсів та інклюзивних класів.
- Базова середня освіта — 5–9 класи (тривалість 5 років). На цьому рівні учень складає ДПА у 4 та 9 класі, а з 2027 року обов’язковою стане НМТ з математики та української мови для вступу до академічного ліцею.
- Профільна середня освіта — 10–12 класи (тривалість 3 роки). Учні обирають профіль: математичний, гуманітарний, природничий, технологічний, спортивний, художній тощо. Атестат про повну загальну середню освіту отримують після закінчення 12 класу або раніше — у разі складання іспитів у коледжі.
На практиці у багатьох громадах замість 10–12 класів створюють академічні ліцеї, які входять до складу опорних шкіл. У 2024 році МОН дозволило громадам самостійно визначати мережу ліцеїв, тож у малих населених пунктах діти можуть навчатися у філіях або закріплених школах.
Типи закладів: ліцей, гімназія, школа, спеціалізована школа
У статутних документах тип ЗНЗ визначає його статус і джерела фінансування. Це важливо, бо впливає на оплату праці вчителів, наповнюваність класів, можливість індивідуального навчання та кількість годин поглибленого вивчення предметів.
| Тип ЗНЗ | Рівень | Особливість | Приклад |
|---|---|---|---|
| Початкова школа | 1–4 класи | Окрема юридична особа або філія | Початкова школа №12 м. Дрогобич |
| Гімназія | 1–9 класів | Поглиблене вивчення окремих предметів | Гімназія №1 м. Львова |
| Ліцей (академічний) | 10–12 класів | Профільна підготовка до ЗНО/НМТ | Ліцей «Інтелект» м. Київ |
| Спеціалізована школа | 1–12 класів | Поглиблене вивчення з 1 класу (наприклад, музика, іноземні мови) | Спеціалізована школа №53 м. Одеса |
| Санаторна школа | 1–12 класів | Для дітей з хронічними захворюваннями | Санаторна школа «Барвінок» м. Трускавець |
| Школа-інтернат | 1–12 класів | Цілодобове перебування | Школа-інтернат №1 м. Ужгород |
У таблиці наведено типові приклади; у кожній області є власні спеціалізовані заклади, зокрема військово-спортивні ліцеї, STEM-школи, міжнародні школи за програмою Cambridge чи IB.
Форми здобуття освіти
Закон «Про повну загальну середню освіту» чітко визначає, що дитина має право на очну (денну), заочну, дистанційну, сімейну (домашню) та екстернатну форми. Після пандемії COVID-19 та початку повномасштабного вторгнення дедалі частіше використовують змішану форму, коли учень відвідує школу 2–3 дні на тиждень, а решту часу працює з онлайн-платформами (ClassDojo, Google Classroom, «На урок»).
Хто керує ЗНЗ: органи управління та фінансування
ЗНЗ в Україні має дворівневу систему управління. Засновником може бути територіальна громада (міська, селищна, сільська рада), область (обласна рада), держава (МОН) або приватна особа (для приватних шкіл). У 2024 році 92% ЗНЗ перебувають у комунальній власності громад, решта — у державній або приватній.
Засновник, директор, педагогічна рада
Засновник затверджує статут ЗНЗ, визначає мережу, фінансує комунальні послуги та капітальні ремонти. Директор школи (або ліцею) призначається на конкурсній основі та несе відповідальність за освітній процес, фінансову діяльність і дотримання законодавства. Педагогічна рада (колегіальний орган з усіх педагогічних працівників) приймає освітню програму, схвалює річний план, оцінює результати учнів та розглядає виховні справи.
Батьківське самоврядування та учнівське самоврядування
У кожному ЗНЗ діють органи батьківського самоврядування (зазвичай батьківський комітет класу та школи). Вони мають право вносити пропозиції щодо організації освітнього процесу, харчування, безпеки та позашкільної роботи. Учнівське самоврядування (учнівська рада, парламент) створюється у закладах, де є учні 7–12 класів. Його рішення мають дорадчий характер, але реально впливають на тематику виховних заходів і правила поведінки.
Освітня програма та типовий навчальний план: що вивчають у ЗНЗ
Зміст освіти у ЗНЗ визначається двома основними документами: типовою освітньою програмою (затверджується МОН) та освітньою програмою конкретного закладу (розробляється вчителями та затверджується педагогічною радою). Ці документи щороку оновлюються відповідно до Державного стандарту повної загальної середньої освіти.
Предмети інваріантної складової
Інваріантна частина навчального плану — це обов’язковий мінімум для всіх ЗНЗ України. З 2023 року у 5–9 класах з’явився інтегрований курс «Пізнаємо природу», а у 10–12 класах — «Захист України» (теоретичний і практичний модулі, зокрема стрільба, домедична допомога, тактика).
- Українська мова та література — обов’язково з 1 класу.
- Математика (у початковій — інтегрований курс «Математика»).
- Іноземна мова (англійська, німецька, французька, іспанська тощо) — з 1 класу.
- Природничі науки (природознавство, біологія, фізика, хімія, географія).
- Суспільствознавчі предмети (історія України, всесвітня історія, громадянська освіта).
- Фізична культура, технології, інформатика, мистецтво.
Варіативна складова
Варіативна частина дозволяє кожному ЗНЗ обрати власний профіль. Наприклад, ліцей з поглибленим вивченням математики може виділити 6–8 годин на тиждень на алгебру та геометрію, а мистецька школа — на образотворче мистецтво та хореографію. Саме з варіативної частини формуються курси за вибором (факультативи, гуртки), які учень обирає разом з батьками.
| Клас | Обов’язкові предмети | Курси за вибором (приклади) |
|---|---|---|
| 5 | Укр. мова, математика, англійська, природознавство | Логіка, основи медіаграмотності, шахи |
| 7 | Алгебра, геометрія, фізика, історія України | Програмування, фінансова грамотність |
| 10 | Укр. мова, математика, історія, захист України | STEM-проєкти, підготовка до НМТ |
| 12 | Атестат, НМТ (4 предмети), захист проєкту | Дослідницька робота, дуальна освіта |
Права та обов’язки учасників освітнього процесу
Законодавство чітко розмежовує права і відповідальність усіх, хто залучений до роботи ЗНЗ. Це допомагає уникати конфліктів і правильно реагувати на скарги.
Права учня
Учень має право на якісну освіту, безпечні умови, вільне вираження поглядів, переведення до іншого ЗНЗ, додаткові заняття, безкоштовне харчування у пільгових категоріях, академічну відпустку (за станом здоров’я або сімейними обставинами). З 2021 року учні 5–12 класів мають право обирати форму навчання та брати участь у розробці індивідуального навчального плану.
Обов’язки учня
Дотримуватися статуту, правил внутрішнього розпорядку, академічної доброчесності, не використовувати мобільні телефони під час уроків (якщо це заборонено локальним положенням). У разі пропуску занять без поважної причини (понад 10 днів поспіль) адміністрація має право викликати батьків і направити лист до соціальної служби.
Права батьків
Батьки мають право обирати ЗНЗ для дитини, знайомитися з навчальним планом, відвідувати уроки (за згодою вчителя), брати участь у батьківському самоврядуванні, оскаржувати дії педагогів у випадку порушення прав дитини. Важливо: з 2020 року в Україні діє обов’язкова середня освіта — це означає, що батьки зобов’язані забезпечити здобуття освіти дитиною до 18 років у будь-якій формі.
Як створюється та ліквідовується ЗНЗ: практичний погляд
Створення нового ЗНЗ — складна процедура, яка потребує рішення місцевої ради, погодження з МОН, наявності приміщення, відповідного кадрового складу та матеріально-технічної бази. Ліквідація або реорганізація (наприклад, перетворення школи у філію опорної школи) також відбувається за рішенням засновника з урахуванням думки громади.
Скільки часу триває реєстрація
За даними Міністерства освіти і науки, середній термін реєстрації нового ЗНЗ у 2023–2025 роках становить 3–6 місяців. Найбільше часу займає отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності — від 45 до 90 днів, залежно від рівня (початкова, базова, профільна) та наявності інклюзивних класів.
Що впливає на рішення про ліквідацію
Зазвичай школу ліквідовують через демографічний спад (менше 5 учнів у класі), відсутність вчителів, аварійний стан будівлі або з метою оптимізації мережі. У 2024 році в Україні ліквідовано або реорганізовано 217 малих шкіл; більшість із них стали філіями опорних ліцеїв.
Інклюзивна освіта в ЗНЗ: реальний стан справ
Інклюзивне навчання у ЗНЗ регулюється постановою Кабінету Міністрів №957 від 15 серпня 2011 року та наказом МОН №609 від 31 серпня 2018 року. У 2024 році в Україні працює понад 18 тисяч інклюзивних класів, у яких навчаються діти з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуального розвитку та аутизму.
Як працює інклюзивний клас
У класі може бути не більше 30 учнів, з яких щонайбільше 3 — з особливими освітніми потребами. Для кожної дитини розробляється індивідуальна програма розвитку, у класі працює асистент вчителя, а для дитини з порушеннями слуху — перекладач жестової мови (за потреби).
Фінансування
Держава компенсує зарплату асистента вчителя, додаткові години корекційних занять (логопед, дефектолог, психолог), а також придбання спеціальних засобів. У 2025 році освітня субвенція на одного учня з ООП становить у середньому 24 600 грн на рік, що вдвічі більше, ніж у 2021 році.
Фінансування ЗНЗ: звідки беруться гроші на школу
Бюджет ЗНЗ складається з освітньої субвенції, місцевого бюджету, батьківських внесків (добровільних), грантових коштів та доходів від оренди приміщень. У 2025 році обсяг освітньої субвенції становить 116 мільярдів гривень, з яких 72% спрямовано на зарплати педагогічних працівників.
Структура видатків
Типовий розподіл бюджету ЗНЗ виглядає так: 65–72% — заробітна плата, 12–15% — комунальні послуги, 5–8% — навчальні матеріали, 4–6% — ремонт та обладнання, 3–5% — харчування пільгових категорій, решта — на позашкільну роботу та професійний розвиток педагогів.
Добровільні внески батьків
Батьківські комітети можуть збирати кошти на ремонт, екскурсії, додаткові підручники, але тільки на добровільній основі. З 2017 року в Україні діє стаття 30 Закону «Про освіту», яка забороняє примусові збори. Якщо вас змушують платити — зверніться до директора або управління освіти громади.
Які документи готує ЗНЗ для учнів
Кожен учень ЗНЗ має особову справу, до якої входять свідоцтво про народження (копія), медична довідка, документи про попереднє навчання (за потреби), табелі успішності, результати ДПА та НМТ. У 2023 році МОН запустило електронні особові справи у тестовому режимі, а з 2026 року планується повний перехід на цифрові документи.
Документи про освіту
- Свідоцтво досягнень — видається у початковій школі (1–4 класи).
- Табель успішності — щороку за кожен клас.
- Свідоцтво про базову середню освіту — після 9 класу.
- Атестат про повну загальну середню освіту — після 12 класу.
- Додаток до атестата з оцінками та результатами НМТ.
Система оцінювання у ЗНЗ
У 1–2 класах діє формувальне оцінювання (без балів). З 3 класу запроваджується 12-бальна шкала, де 1–3 — початковий рівень, 4–6 — середній, 7–9 — достатній, 10–12 — високий. У 2024 році МОН розпочало пілотний проєкт «Нова система оцінювання», де замість 12-бальної шкали пропонують рівневу систему (A, B, C, D). Поки що це рекомендація, а не обов’язок.
Державна підсумкова атестація
ДПА у 4 класі — українська мова, математика. У 9 класі — українська мова, математика, іноземна мова (за вибором). У 12 класі ДПА скасована з 2023 року; підсумкова оцінка виставляється на основі річних результатів.
Професійний розвиток педагогів ЗНЗ
Учитель ЗНЗ зобов’язаний щороку проходити курси підвищення кваліфікації (не менше 30 годин) та атестуватися раз на п’ять років. У 2024 році в Україні працює понад 450 тисяч педагогічних працівників, середній вік яких становить 47 років. Дефіцит кадрів відчувається у сільських школах та вчителів математики й фізики.
Сертифікація вчителя
З 2019 року діє добровільна сертифікація вчителів, яка передбачає зовнішнє оцінювання професійних компетентностей. Успішна сертифікація дає 20% надбавку до зарплати. Станом на 2025 рік сертифікат мають 28% педагогів, а у 2026 році МОН планує зробити сертифікацію обов’язковою для вчителів, які претендують на посади методистів.
Безпека та захист у ЗНЗ під час воєнного стану
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році питання безпеки учнів стало пріоритетним. Більшість ЗНЗ обладнані укриттями або мають угоди з найближчими бомбосховищами. У 2024 році МОН опублікувало оновлені вимоги до укриттів: вони мають бути розраховані на 100% учнів та персоналу, мати вентиляцію, воду, медичні набори.
Тривожні кнопки, оповіщення, евакуація
Кожен ЗНЗ має тривожну кнопку, систему оповіщення через месенджери (Viber, Telegram) та план евакуації. Щомісяця проводяться навчальні тривоги. У разі повітряної тривоги урок переривається, учні організовано прямують до укриття або виходять на безпечну відстань (ящо укриття немає).
Дистанційне навчання під час тривог
У прифронтових областях (Харківська, Донецька, Херсонська, Сумська) до 40% ЗНЗ повністю перейшли на дистанційну форму. Учні навчаються синхронно (через Zoom, Google Meet) або асинхронно (за допомогою відеоуроків та онлайн-платформ).
Досвід інших країн: як влаштована школа за кордоном
У європейських країнах середня освіта має свої особливості, які варто знати для розуміння реформ в Україні.
Польська школа
У Польщі система освіти має 8-річну початкову та 4-річну середню школу (ліцеум або технікум). Обов’язкова освіта — до 18 років. Державні школи безкоштовні, але батьки купують підручники (близько 200–400 злотих на рік). У 2024 році у Польщі навчається понад 200 тисяч українських дітей, з яких 78% — у польськомовних класах.
Німецька школа
У Німеччині після 4 класу учні розподіляються на три типи шкіл: гімназія (підготовка до університету), реальна школа (середня ланка) та головна школа (професійна підготовка). Ця рання диференціація часто критикується, оскільки обмежує можливості дітей з робітничих родин. Україна свідомо пішла іншим шляхом — зберегла єдину 12-річну школу.
Фінська школа
Фінляндія вважається однією з найкращих освітніх систем у світі за результатами PISA. Там немає стандартизованих тестів до 9 класу, домашні завдання мінімальні, а довіра до вчителів дуже висока. Україна поступово переймає окремі елементи фінської моделі: інтегровані курси, формувальне оцінювання, свободу вибору підручників.
Тенденції розвитку українських ЗНЗ
Реформа освіти в Україні триває з 2017 року і передбачає кілька ключових напрямків. По-перше, це цифровізація — електронні журнали, щоденники, платформи для дистанційного навчання. По-друге, автономія шкіл — кожен ЗНЗ має право обирати підручники, формувати власну освітню програму, укладати договори з міжнародними партнерами. По-третє, децентралізація — управління школами перейшло від районів до громад, що дало змогу оперативніше вирішувати місцеві питання.
STEM-освіта та робототехніка
У 2024 році в Україні працює понад 120 STEM-шкіл та центрів, де учні вивчають програмування, робототехніку, 3D-моделювання, біоінженерію. Найбільші з них — «МАН», «Атмосферна школа», «Unic Kids», «Robolab». МОН у 2025 році виділив 250 мільйонів гривень на обладнання для STEM-лабораторій у 200 опорних школах.
Дуальна освіта у старшій школі
З 2024 року в Україні діє пілотний проєкт дуальної освіти у 10–12 класах: учень проводить 2–3 дні на тиждень на підприємстві, решту часу — у школі. Перші результати показали, що 87% випускників-учасників проєкту вступили до закладів професійної освіти та отримали першу роботу впродовж року після випуску.
Як обрати ЗНЗ для дитини: практичні поради
Вибір школи — це одне з найважливіших рішень для батьків. Ось що варто врахувати.
- Визначте, який профіль потрібен дитині: математичний, гуманітарний, природничий, технологічний. Перегляньте освітню програму ЗНЗ на сайті.
- Перевірте ліцензію та акредитацію закладу на сайтах МОН та Державної служби якості освіти.
- Відвідайте день відкритих дверей або поспілкуйтеся з батьками учнів.
- Зверніть увагу на кваліфікацію вчителів: кількість педагогів з вищою категорією, наявність переможців олімпіад, сертифікованих спеціалістів.
- Оцініть матеріально-технічну базу: спортзал, бібліотека, комп’ютерний клас, лабораторії, доступ до інтернету.
- Дізнайтеся про безпеку: наявність укриття, охорона, тривожна кнопка, медпункт.
- Поговоріть з дитиною: комфорт у колективі, відстань від дому, позашкільна робота, гуртки.
Часті запитання (FAQ)
Чим відрізняється ЗНЗ від ліцею чи гімназії?
ЗНЗ — це загальна назва для всіх закладів, де здобувається повна загальна середня освіта. Ліцей, гімназія, спеціалізована школа — це конкретні типи ЗНЗ, які відрізняються рівнем, профілем та умовами навчання. По суті, кожен ліцей або гімназія є ЗНЗ.
Скільки років триває навчання у ЗНЗ?
Повний цикл — 12 років: 4 роки початкової школи, 5 років базової середньої, 3 роки профільної середньої освіти. У разі вступу до коледжу після 9 класу учень може завершити здобуття базової освіти раніше.
Чи може учень перевестися з одного ЗНЗ до іншого посеред року?
Так, закон дозволяє переведення у будь-який час. Для цього батьки подають заяву до нового ЗНЗ, надають особову справу та довідку про стан здоров’я. Новий заклад зобов’язаний зарахувати учня, якщо є вільні місця, або запропонувати альтернативу.
Чи обов’язково відвідувати укриття під час тривог?
Так, з 2022 року це обов’язок адміністрації ЗНЗ. Якщо укриття немає або воно не відповідає нормам, учень має право перейти на дистанційну форму. Батьки можуть звернутися до управління освіти громади з вимогою обладнати укриття.
Хто платить за ремонт у ЗНЗ?
Капітальний ремонт та комунальні послуги фінансує засновник (місцева громада). Поточний ремонт, дрібні закупівлі та позашкільні заходи можуть фінансуватися з батьківських внесків на добровільній основі.
Чи можна навчатися у ЗНЗ за кордоном і зарахувати результати?
Так. У 2024 році МОН ухвалив порядок визнання результатів навчання, здобутих у системах освіти інших країн. Для цього потрібно звернутися до закладу освіти із заявою та документами, що підтверджують навчання.
Які документи потрібні для вступу до першого класу ЗНЗ?
Свідоцтво про народження, медична довідка форми 086-1/о, карта профілактичних щеплень, документ про реєстрацію місця проживання або декларація з сімейним лікарем. Додаткові документи (наприклад, висновок ПМПК) потрібні лише для дітей з особливими освітніми потребами.
Чи має право ЗНЗ відмовити у зарахуванні дитини?
Зарахування обов’язкове для дітей, які зареєстровані на території обслуговування школи. Для інших — на конкурсній основі, якщо є вільні місця. Відмова можлива лише у випадку відсутності вільних місць або відсутності відповідного профілю (наприклад, дитина з вадами слуху не може вступити до школи без відповідних фахівців).
Підсумок
ЗНЗ — це базова ланка української освіти, де формується середовище для 4 мільйонів учнів. Система постійно змінюється: впроваджується Нова українська школа, цифровізація, інклюзивна освіта, дуальне навчання. Попри виклики воєнного часу, мережа закладів зберігається і розвивається. Якщо ви плануєте обирати школу для дитини або хочете розібратися у власних правах як учня, батька чи педагога — почніть із вивчення статуту конкретного ЗНЗ, його освітньої програми та публічного звіту на сайті закладу.
Залишити відповідь