Карта Криму з позначеними цілями ударів та знищеним бомбардувальником Су-24М на аеродромі «Саки»

Від перших ударів до знищення Су-24М: послідовність подій навколо Криму

Видання The Economist опублікувало матеріал про те, що Україна завдає ударів безпілотниками по стратегічних об’єктах інфраструктури тимчасово окупованого Криму, а також по автомобільних, залізничних і морських шляхах, що з’єднують півострів із Росією. Крим залишається стратегічним військовим плацдармом РФ від часу анексії 2014 року. Публікації УНІАН і ТСН з посиланням на The Economist з’явилися 16–17 липня 2026 року.

Підтверджений перебіг ударів

За даними організації з моніторингу конфліктів ACLED, від 2022 року зафіксовано 692 атаки, понад половину з них здійснено протягом останніх 12 місяців. Кримський міст, що з’єднує Крим із Росією, є однією з головних цілей: рух важких вантажівок повністю заборонений, а перевезення небезпечних вантажів, зоклета пального, стало надто ризикованим. Морське сполучення зазнало суттєвих обмежень, а Чорноморський флот РФ був змушений залишити базу в Севастополі та перебазуватися до віддаленіших портів. 13 липня Росія призупинила судноплавство через Азовське море, через яке проходить близько чверті російського експорту зерна; наступного дня Україна повідомила про ураження 11 суден. У червні зафіксовано понад 100 атак углиб території Росії.

Втрати РФ та підтверджений удар по «Саках»

16 липня спецпризначенці Центру спеціального призначення «Омега» Національної гвардії України знищили російський бомбардувальник Су-24М на військовому аеродромі «Саки»: перший дрон влучив у носову частину, другий БПЛА завдав удару в район паливних баків. За даними аналітичного центру CSIS, Росія щомісяця мобілізує близько 27 тисяч осіб, а щомісячні втрати становлять приблизно 30 тисяч. Від початку повномасштабного вторгнення до 13 липня 2026 року загинули від 367 тисяч до 602 тисяч російських військових, що відповідає 1–2% довоєнного чоловічого населення призовного віку РФ. Росія вперше за багато років почала втрачати території, а удари по нафтопереробних заводах і мережах розподілу пального скорочують експортні доходи та провокують дефіцит пального.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *