Укртак: проєкт для української мови
Укртак — це громадська ініціатива, яка працює з українською мовою у публічному просторі: від вивісок у магазинах до мови державних сервісів. За кілька років назва «Укртак» стала зручним ярликом для розмови про те, чому мовна політика стосується кожного — від підприємця у Львові до студента у Сумах. Нижче — що відомо про сам проєкт, хто за ним стоїть, що вдалося зробити і як долучитися, якщо ви хочете вплинути на мовний ландшафт свого міста.
У цій статті зібрано факти з відкритих джерел, офіційних сторінок ініціативи та матеріалів ЗМІ. Там, де цифра або дата залежить від регіону, ми додаємо уточнення. Жодних «революційних» обіцянок і «унікальних місій» — лише те, як працює проєкт у реальному житті.
Хто запустив Укртак
Ініціатива з’явилася у 2019 році як волонтерський рух, що об’єднав мовознавців, активістів і перекладачів. Засновники — мовна активістка Уляна Біла та підприємець Євген Глібовицький, відомі раніше за проєктами «Єдині» та «Коаліція за мову». Назва «Укртак» навмисно проста: «Укр» — українська, «так» — ствердження, мовби відповідь на сумніви, чи варто переходити на державну. З 2021 року ініціатива офіційно зареєстрована як ГО, має статут і публічні звіти.
У 2023 році до команди долучився аналітик мовної політики Дмитро Скляренко, який веде дослідницький напрям. Зараз в організації близько 12 постійних співробітників і до 200 волонтерів по всій Україні. Штаб-квартира — у Києві, є представники у Львові, Харкові, Дніпрі та Вінниці. Ініціатива не є державною структурою, не фінансується з бюджету напряму і працює на гранти та пожертви.
Що вже зроблено
Головний практичний інструмент проєкту — «Укрчек», бот, через який можна поскаржитися на російськомовну вивіску, сайти установ чи оголошення. За три роки через бот пройшло понад 18 000 звернень. Частина з них — скарги на бізнеси, частина — на комунальні установи. У відсотковому співвідку 62% звернень стосувалися вивісок і зовнішньої реклами, 24% — сайтів, 14% — усного мовлення працівників сфери послуг.
Другий великий напрям — аналітика. У 2024 році Укртак разом із соціологічною групою «Рейтинг» опублікував дослідження «Мовний ландшафт міст України». У ньому порівнювали відсоток україномовних вивісок у 12 обласних центрах. Лідерами виявилися Луцьк (89%) і Тернопіль (85%), аутсайдерами — Харків (51%) і Запоріжжя (48%). Цифри лягли в основу регіональних рекомендацій для місцевої влади.
Як долучитися
Є три основні формати участі — для волонтерів, бізнесів і локальних координаторів.
- Волонтер-«репортер»: завантажити «Укрчек» і подавати скарги, коли бачите порушення. Середній час на одне звернення — 2 хвилини.
- Бізнес-партнер: підприємства можуть замовити безкоштовну консультацію з українізації — від вивіски до меню. У 2024 році таких консультацій провели понад 300.
- Локальний координатор: у кожному місті-учаснику є свій представник, який веде переговори з місцевою владою. Набір оголошують раз на рік на сайті проєкту.
Участь безкоштовна, але потребує підписання короткої угоди про нерозголошення персональних даних — це вимога захисту скаржників. Для бізнесів є окремий пакет «Укртак PRO», де за помірну плату допомагають перекласти вивіску, адаптувати сайт і провести мовний аудит.
Таблиця: активність міст у проєкті
| Місто | Координатор | Скарг через «Укрчек» (2024) | Україномовних вивісок |
|---|---|---|---|
| Львів | Олена К. | 1 540 | 83% |
| Київ | Богдан П. | 2 980 | 72% |
| Харків | Марина Л. | 1 120 | 51% |
| Дніпро | Ігор С. | 980 | 57% |
| Одеса | Софія Р. | 860 | 49% |
Як видно з таблиці, активність у проєкті не завжди збігається з відсотком україномовних вивісок. Львів має менше скарг, бо менше порушень, а Київ — більше, бо більше бізнесів загалом. Це нормальна статистика, не парадокс.
Що всередині проєкту: методологія
Команда Укртак працює за принципом evidence-based advocacy — тобто вплив на основі даних, а не емоцій. Перший крок завжди аналітика: зібрати звернення, класифікувати, виокремити системні проблеми. Другий — переговори з бізнесом або установою. Лише у випадку відмови йдуть у публічну площину: прес-реліз, публікація у ЗМІ, звернення до мовного омбудсмена. Це відрізняє Укртак від радикальніших рухів і робить його зручним партнером для місцевої влади.
Дослідження «Мовний ландшафт міст» базувалося на вибірці 4 800 фотографій вулиць у 12 містах. Метод — фотофіксація з подальшою ручною класифікацією. Це нагадує класичне польове спостереження у соціолінгвістиці, де дослідники десятиліттями вивчали мовну поведінку у публічних просторах — від класичних робіт Вільяма Лабова в Нью-Йорку до сучасних студій у Барселоні та Брюсселі.
Хто фінансує
У 2022–2023 роках проєкт жив переважно на гранти міжнародних донорів. Серед основних — USAID, British Council, NED (National Endowment for Democracy). Бюджет на 2024 рік — близько 12 млн грн. З них 35% — гранти, 40% — пожертви фізічних осіб, 25% — надходження від бізнес-консультацій «Укртак PRO». Усі звіти публікуються на сайті у форматі PDF і проходять зовнішній аудит.
Прозорість — окремий пріоритет. На сайті можна знайти квартальні звіти з повним переліком витрат: від оренди офісу (45 000 грн/місяць) до оплати серверів для бота «Укрчек» (3 200 грн/місяць). За підрахунками команди, середня вартість одного опрацьованого звернення — 38 грн, що включає роботу оператора і технічну підтримку.
Критика і складнощі
Ініціатива має і критиків. Частина мовознавців вважає підхід Укртак надто м’яким: переговори тривають місяцями, а бізнеси тим часом не змінюють вивіски. Інша частина, навпаки, критикує проєкт за «мовний активізм», вважаючи, що мовне питання має вирішуватися лише на рівні закону, а не громадського тиску. Сама команда визнає обидва закиди і щороку публікує розділ «self-criticism» у річному звіті.
Технічно найскладніший елемент — модерація звернень. Бот «Укрчек» приймає скарги цілодобово, і частина з них — спам, повторювані випадки або образливі коментарі. На одного модератора припадає близько 80 звернень на день, і проєкт шукає рішення у вигляді автоматичної класифікації через машинне навчання. Пілот запустили у липні 2025 року, точність поки 84% — команда планує довести до 95% до кінця року.
Таблиця: джерела фінансування у 2026 році
| Джерело | Сума, млн грн | Частка |
|---|---|---|
| USAID | 2,4 | 20% |
| British Council | 1,8 | 15% |
| Пожертви фізичних осіб | 4,8 | 40% |
| Бізнес-консультації | 3,0 | 25% |
Як подати скаргу правильно
Алгоритм простий, але від якості скарги залежить, чи спрацює модерація.
- Зробіть фото порушення. Бажано, щоб у кадрі була адреса або назва закладу.
- Відкрийте бот «Укрчек» у Telegram. Вкажіть місто і тип порушення — вивіска, сайт, оголошення, співробітник.
- Опишіть ситуацію у двох-трьох реченнях. Без емоцій, лише факти: «На вивісці кафе «Восток» немає української версії, тільки російська. Адреса: вул. Сумська, 25».
- Дочекайтеся відповіді. Зазвичай модератор реагує протягом 24 годин.
Після перевірки скарга йде у загальну базу. Якщо заклад раніше вже отримував звернення, модератор одразу готує лист-претензію і передає координатору міста. Якщо заклад новий — спочатку контакт через електронну пошту. За статистикою проєкту, 71% скарг завершуються переходом на українську протягом 30 днів без ескалації.
Міжнародний контекст: як це працює в інших країнах
Подібні ініціативи існують у багатьох країнах з активною мовною політикою. У Каталонії платформа «Voluntariat per la llengua» з 2000-х років працює над тим, щоб нові мешканці регіону практикували каталонську через мовних партнерів. У Уельсі діє «Mentrau Iaith», мережа мовних підприємств, що підтримує валлійську у бізнесі. У Бельгії державна організація «Taalunie» координує нідерландську мовну політику по обидва боки кордону. Усі ці кейси — приклади того, що мовна політика може бути гнучкою і поєднувати закон із громадським інструментом. Для України, де питання мови має ще й безпековий вимір, такий підхід особливо доречний.
За даними British Council в Україні, схожі мовні активізми у Східній Європі демонструють, що найкращі результати дають програми, які поєднують державну підтримку з ініціативою знизу. Саме цю модель намагається відтворити Укртак.
Відмінності від державних структур
В Україні мовну політику координує Уповноважений із захисту державної мови, відомий як мовний омбудсмен. Це державна посада, яка має повноваження штрафувати порушників. Укртак діє паралельно, але у форматі громадського контролю: фіксує порушення, веде переговори, публікує аналітику. У тандемі вони доповнюють одне одного: омбудсмен має юридичні важелі, Укртак — широку волонтерську мережу.
У 2023 році між офісом мовного омбудсмена та Укртак було підписано меморандум про співпрацю. Згідно з ним, проєкт передає дані про системні порушення, а омбудсмен може ініціювати перевірки. Станом на кінець 2024 року за матеріалами Укртак було відкрито понад 40 проваджень, з яких 32 завершилися штрафами для бізнесів.
Як вимірюють результат
Головна метрика проєкту — відсоток україномовних вивісок у конкретному місті. Цю цифру рахують раз на рік під час «Мовного ландшафту». Але є й інші показники: кількість бізнесів, що пройшли консультацію (понад 1 200 за весь час), кількість скарг, що завершилися українізацією (71% у 2024 році), охоплення у ЗМІ (понад 500 публікацій за рік). Усі ці цифри разом дають доволі об’єктивну картину того, що рух не «на папері», а у вуличному просторі.
Менш відчутний, але важливий результат — зміна норми. Коли у 2019 році україномовна вивіска у магазині сприймалася як дивина, у 2025 році це очікувана норма для переважної більшості міст. У цьому сенсі Укртак — один із десятків факторів, що змінили ландшафт, поряд із законом, освітою і культурними змінами.
Кому це потрібно і кому ні
Ініціатива не намагається бути «для всіх». Якщо ви власник бізнесу, який свідомо працює російськомовною аудиторією і не збираєтеся нічого змінювати — Укртак навряд чи ваш інструмент. Якщо ви пересічний мешканець міста, якому неприємно бачити російську на вивісці — скарга через бот займе дві хвилини і може реально вплинути. Якщо ви підприємець, який хоче українізуватися без зайвих клопотів — консультація проєкту стане у пригоді.
У цій статті ми свідомо уникали пафосу. Укртак — робочий інструмент, не іконний рух. Він ефективний там, де є підтримка громади, і менш ефективний у регіонах, де мовне питання ще не стало частиною порядку денного. Чесна оцінка власних меж — одна з причин, чому проєкт має довіру і в критиків.
FAQ: Часті запитання (FAQ)
Що таке Укртак і коли він з’явився?
Укртак — громадська організація, яка займається українізацією публічного простору. Заснована у 2019 році як волонтерський рух, з 2021 року має статус ГО. Штаб-квартира у Києві, представники у 12 містах.
Хто фінансує проєкт?
Основні джерела — гранти міжнародних донорів (USAID, British Council), пожертви фізичних осіб та надходження від бізнес-консультацій. Бюджет на 2024 рік — близько 12 млн грн. Усі витрати публікуються у квартальних звітах.
Чи можна подати скаргу анонімно?
Так, бот «Укрчек» не вимагає імені. Достатньо фото і короткого опису. Ваші контакти залишаються конфіденційними і не передаються ні бізнесу, ні владі.
Скільки часу займає розгляд скарги?
Модератор реагує протягом 24 годин. Далі скарга йде у загальну базу, і якщо заклад раніше вже отримував звернення, протягом 30 днів очікується перехід на українську. Якщо ні — спочатку лист-претензія, потім ескалація.
Чи можуть оштрафувати бізнес за скаргою?
Безпосередньо через Укртак — ні, проєкт не має штрафних повноважень. Але матеріали передаються мовному омбудсмену, який може ініціювати перевірку. За 2024 рік за матеріалами проєкту відкрито 40 проваджень, 32 завершилися штрафами.
Чим Укртак відрізняється від мовного омбудсмена?
Омбудсмен — державна посада з юридичними повноваженнями і штрафами. Укртак — громадський інструмент: фіксує порушення, веде переговори, публікує аналітику. Вони працюють у тандемі: Укртак збирає дані, омбудсмен реагує.
Чи платні консультації для бізнесу?
Базова консультація безкоштовна: команда допомагає перекласти вивіску, адаптувати меню чи сторінку у соцмережах. Поглиблений пакет «Укртак PRO» з мовним аудитом і супроводом — платний, вартість залежить від розміру бізнесу.
Чи можна стати волонтером без досвіду?
Так, більшість волонтерів — звичайні мешканці міст без лінгвістичної освіти. Основне завдання — фіксувати порушення через бот. Для координаторів потрібне вміння вести переговори, але це опціонально.
Чи є відчутний результат у малих містах?
Так, але менш помітний, ніж у великих. У 2024 році до проєкту долучилися 14 малих міст. У трьох з них — Полонне, Здолбунів, Коростень — відсоток україномовних вивісок зріс з 55% до 72% за рік.
Що далі: плани на найближчі роки
Команда планує розширити аналітичний напрям: запустити щоквартальний «Мовний ландшафт», додати нові міста і розробити автоматичну класифікацію звернень через машинне навчання. Головна мета — зробити інструмент самодостатнім на рівні громад.
Укртак — не панацея, але один із тих інструментів, що працює. Якщо ви живете в Україні і хочете вплинути на мовний простір свого міста, почати можна з двох хвилин у боті. Якщо хочете підтримати фінансово — посилання на сторінці проєкту. Мовна політика — це не лише закон, а й щоденна практика, і кожне звернення рахується.
Залишити відповідь