У ніч проти 20 вересня 2026 року Москва та Московська область зазнали масованої атаки безпілотників, яку мер столиці Сергій Собянін назвав «наймасованішою» та пов’язав зі спробою зірвати вибори до Держдуми. Удари зачепили як цивільну інфраструктуру в російській столиці, так і промислові об’єкти в регіоні, що підтверджує заяви української сторони про здатність вражати цілі глибоко в тилу противника та підривати його оборонні можливості.
Чому ця атака має загальноукраїнське значення
Успішне ураження об’єктів на території противника свідчить про те, що повітряний простір Росії стає дедалі вразливішим, а системи протиповітряної оборони не справляються з масованими нальотами. Як заявили в компанії Fire Point, саме українськими дронами FP-1 було знищено складський комплекс у Підмосков’ї, що підтверджує роль українського оборонно-промислового комплексу у стримуванні агресора.
Масштаб наслідків у Москві та області
- На Московському НПЗ у Капотні, який забезпечує близько 40% паливного ринку Москви та 70% потреб регіону в бензині та авіагасі, сталася пожежа після удару.
- У селі Соф’їно дрон влучив у триповерховий будинок, загинула 44-річна жінка, п’ятеро осіб постраждали.
- У Раменському окрузі загорівся дах 21-поверхового будинку, евакуйовано 400 людей, пошкоджено 20 автомобілів.
- Авіакомпанія «Аерофлот» скасувала й перенесла частину рейсів через обмеження в московських аеропортах.
Заяви губернатора Андрія Воробйова про знешкодження 249 дронів у 17 округах та Собяніна про понад 1600 збитих безпілотників ґрунтуються лише на їхніх повідомленнях і потребують незалежної верифікації.
Залишити відповідь