19 серпня 2026 року НАБУ та САП оприлюднили матеріали спецоперації «Форест Гамп», присвяченої легалізації 150 мільйонів гривень. Фігурантам оголосили підозри за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Розслідування стосується походження коштів, внесених приватними фірмами як застава за Германа Галущенка — фігуранта справи «Мідас».
Хто у складі групи
За даними слідства, до злочинної групи входять заступник голови Офісу президента, голова правління та голова наглядової ради державного «Сенс Банку», ексдепутат та інші особи. На початку червня учасники схеми отримали фактичний контроль над АТ «Сенс Банк» для використання у державних інтересах. Медіа пов’язують ці посади з конкретними іменами, проте НАБУ офіційно їх не називає.
Як кошти стали заставою
- 16 червня довірена особа екснардепа зустрілась з головою правління «Сенс Банку».
- Перший транш — 50 млн грн: 15 млн грн отримала довірена особа, решту передали до конвертаційного центру.
- 22 червня доставлено другий транш — 10 млн грн.
- Третій транш — 70 млн грн поділили на 20 млн грн для довіреної особи та 50 млн грн для конвертаційного центру.
- Останній транш склав 20 млн грн.
- 29 червня ці кошти пішли на заставу Галущенка, яку суд спершу встановив у 200 млн грн, а згодом зменшив до 150 млн грн.
Застава була внесена приватними компаніями «Пелет Сервіс», «Гірант Констракт», «Тетрас Оптіма» та «Скайт Рітейл». За версією слідства, готівку конвертували у безготівкові кошти й переказали через підконтрольну фігурантам компанію, яка мала рахунок у «Сенс Банку», на рахунки суду. Галущенко обіймав посади міністра енергетики та міністра юстиції; за даними слідства, бізнесмен Тимур Міндіч мав на нього вплив, а самого міністра залучали до відмивання коштів.
Залишити відповідь